Білорусько-російське двомовне перемикання
Білоруські шукачі притулку часто перемикаються між білоруською та російською — іноді посеред речення — відображаючи соціолінгвістичну реальність Білорусі, де більшість громадян є двомовними, але домінує російська. Мовець може використовувати білоруську для політичних та ідентичнісних свідчень ("Жыве Беларусь!" — Хай живе Білорусь!) і переходити на російську для повсякденних описів. Перекладачі повинні безперешкодно працювати з обома мовами та повідомляти суду, якою мовою говорить мовець.
Політична лексика після 2020 року
Білоруські справи про надання притулку насичені режимно-специфічною термінологією — АМАП (ОМОН), ГУБОПіК (політична поліція), "экстрэмісцкія матэрыялы" (звинувачення в екстремістських матеріалах), "сутачны арышт" (адміністративне затримання) та посилання на конкретні місця утримання, як-от Акрестина (Акрэсціна). Перекладачі повинні розуміти та точно передавати ці терміни та їхнє політичне значення імміграційним суддям.
Кирилична транслітерація білоруських імен
Білоруські імена транслітеруються інакше, ніж російські, попри спільну кириличну основу — унікальна літера Ў (коротке у/в) не має російського еквівалента, а розрізнення білоруських ё/е відрізняється від російських конвенцій. "Лукашэнка" — білоруською; "Лукашенко" — російською. Перекладачі повинні використовувати білоруські (а не російські) стандарти транслітерації для імен у заявах про надання притулку для забезпечення відповідності документам, що посвідчують особу.
Свідчення, сповнені травми, з місць утримання
Білоруські шукачі притулку після 2020 року часто описують умови утримання, що включають систематичні побиття, сексуальне насильство та психологічні тортури у таких установах, як Акрестина та Жодзіна. Перекладачі повинні працювати з надзвичайно жорсткими та емоційно навантаженими свідченнями з професійною витримкою, забезпечуючи точну передачу кожної деталі — ці деталі часто визначають результат справи про надання притулку.